Вплив війни на формування колективної травми у суспільстві

Abstract

Магістерська кваліфікаційна робота, присвячена комплексному дослідженню впливу сучасної війни на формування колективної травми в українському суспільстві. Актуальність теми зумовлена масштабністю воєнних подій, які спричиняють глибокі психологічні, соціальні та культурні зміни для цивільного населення. У роботі підкреслено, що війна не лише формує індивідуальні травматичні реакції, а й трансформує колективні наративи, соціальні зв’язки, систему цінностей та ідентичність спільноти. Теоретичний аналіз включає сучасний огляд підходів до розуміння колективної травми, механізмів її формування, ролі соціокультурних діячів, політики пам’яті, масових комунікацій та ресурсних моделей подолання. Особливу увагу приділено психологічним проявам, феномену морального пошкодження, соціальної фрустрованості, а також міжнародному досвіду дослідження наслідків масових катастроф та воєнних конфліктів. Емпірична частина представлена дослідженням за участю 76 осіб віком 18–24 роки з використанням валідних психодіагностичних методик. Отримані результати засвідчили статистично значущі взаємозв’язки між індивідуальними проявами травматизації, рівнем емоційної стійкості, соціальною фрустрованістю та показниками колективного переживання війни. У роботі сформульовано практичні рекомендації щодо профілактики та подолання наслідків колективної травми, спрямовані на розвиток психологічної стійкості, зміцнення соціальної підтримки, оптимізацію політики пам’яті, а також створення програми психосоціальної допомоги для різних груп населення. Результати дослідження мають важливе теоретичне та практичне значення для психологів, фахівців соціальної сфери, освітніх установ та організацій, які працюють із слідками війни. This master’s thesis is devoted to a comprehensive investigation of how contemporary warfare shapes the formation of collective trauma within Ukrainian society. The relevance of the topic is determined by the unprecedented scale of military events that generate profound psychological, social and cultural transformations among the civilian population. The study emphasises that war produces not only individual traumatic reactions, but also reshapes collective narratives, social bonds, value systems and the shared identity of the community. The theoretical analysis incorporates a contemporary overview of approaches to understanding collective trauma, the mechanisms underlying its formation, as well as the role of sociocultural determinants, memory politics, mass communication, and resource-oriented models of coping. Special attention is given to psychological manifestations of trauma, the phenomenon of moral injury, social frustration, and international research on the consequences of large-scale catastrophes and armed conflicts. The empirical component is represented by a study involving 76 participants aged 18–24, using a set of validated psychodiagnostic instruments. The findings revealed statistically significant correlations between individual manifestations of traumatisation, levels of emotional resilience, social frustration, and indicators of collective wartime experience. The thesis formulates practical recommendations for preventing and mitigating the consequences of collective trauma, aimed at strengthening psychological resilience, enhancing social support, optimising memory policies, and developing psychosocial assistance programmes for various population groups. The research outcomes hold substantial theoretical and practical value for psychologists, social-sector specialists, educational institutions, and organisations working with the consequences of war.