Психологічний клімат сім’ї як чинник формування я-концепції підлітків

Abstract

У роботі розглядається психологічний вплив атмосфери сім’ї на формування Я-концепції підлітка, зокрема такі аспекти, як конфлікти в сім'ї, стиль виховання, емоційна підтримка від батьків, поведінкова модель батьків, фінансові умови, культурної та соціальні норми. Дослідження фокусується на оцінці ефективності різних психотерапевтичних втручань, зокрема ккогнітивна поведінкова терапія, сімейна терапія, арт-терапія групова терапія, менторство та коучинг. Комбінація різних психотерапевтичних підходів є найбільш ефективною для покращення Я-концепції підлітків але найважливішим є індивідуальний підхід до кожного підлітка, враховуючи його особливості та потреби. Протягом шести місяців вивчалося психологічне становище підлітків у різних сімейних умовах на основі кількісних та якісних методів таких як: тестування, кейс-групи, анкетування, інтерв'ю, спостереження, експериментальні методи, статистичний аналіз, візуальні методи. Результати дослідження демонструють значне покращення емоційного стану у сім'ї, емоційної підтримки, зросла атмосфера довіри та співрозуміння між членами сім'ї, що призводить до самоідентифікація підлітка, зосереджені на своїх інтересах та захопленнях, та легкої комунікації в соціумі. The work examines the psychological influence of the family atmosphere on the formation of the adolescent's self-concept, in particular such aspects as conflicts in the family, upbringing style, emotional support from parents, behavioral model of parents, financial conditions, cultural and social norms. The study focuses on assessing the effectiveness of various psychotherapeutic interventions, in particular cognitive behavioral therapy, family therapy, art therapy, group therapy, mentoring and coaching. The combination of different psychotherapeutic approaches is the most effective for improving the self-concept of adolescents, but the most important is an individual approach to each adolescent, taking into account his or her characteristics and needs. For six months, the psychological state of adolescents in different family conditions was studied on the basis of quantitative and qualitative methods such as: testing, case groups, questionnaires, interviews, observations, experimental methods, statistical analysis, visual methods. The results of the study demonstrate a significant improvement in the emotional state in the family, emotional support, an increased atmosphere of trust and understanding between family members, which leads to the self-identification of the teenager, focused on his interests and hobbies, and easy communication in society.