Особливості профорієнтації молоді в закладах загальної середньої освіти

Abstract

У роботі досліджуються теоретико-методологічні засади, методичні підходи та емпіричні результати вивчення профорієнтаційної готовності учнівської молоді в закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій. Обґрунтовано актуальність теми у зв’язку з динамікою ринку праці, цифровізацією, воєнними та міграційними викликами, а також стратегічними орієнтирами освіти України (Концепція «Нова українська школа», державні програми зайнятості). Мета дослідження полягає у комплексному аналізі особливостей профорієнтації молоді у ЗЗСО, визначенні структури та чинників профорієнтаційної готовності старшокласників, а також у розробленні практичних рекомендацій щодо вдосконалення профорієнтаційної роботи в школі. Методологічну основу становлять положення психологічних теорій професійного становлення (Д. Супер, Дж. Голланд, Є. Клімов та ін.), принципи системного, діяльнісного, особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів, а також нормативно-правові засади профорієнтаційної діяльності у ЗЗСО. Емпірична база охоплює вибірку із 50 старшокласників (10–11 класи) Одеського ліцею № 63. Застосовано валідні психодіагностичні інструменти: опитувальник професійних інтересів за моделлю RIASEC (адаптації А. Голомштока, Є. Клімова), «Карта інтересів», тест «Моє професійне майбутнє»(УІРО), опитувальник професійної спрямованості Л. Йовайша. Статистичний аналіз включав описову статистику та кореляційний аналіз Пірсона; дотримано етичних норм (інформована згода, конфіденційність). У результаті виокремлено ключові компоненти профорієнтаційної готовності (усвідомленість професійного вибору, мотиваційні орієнтації, відповідність інтересів та здібностей вимогам професій), встановлено зв’язки між профілями професійних інтересів (RIASEC), мотивацією і рівнем готовності до кар’єрного планування. Показано вплив освітнього профілю навчання, сімейних та шкільних факторів на професійне самовизначення учнів. Обґрунтовано ефективність комплексного підходу до профорієнтації, що поєднує професійну інформацію, консультацію та елементи відбору з індивідуальним і груповим психологічним супроводом. Практична значущість роботи полягає в розробленні системи рекомендацій для педагогів, практичних психологів і батьків щодо організації профорієнтаційної підтримки у школі: впровадження модулів з кар’єрної грамотності, використання валідних діагностичних методик, налагодження партнерств із роботодавцями та інституціями ринку праці, проведення тренінгів з самопізнання, постановки цілей і планування навчально-професійної траєкторії. Матеріали дослідження можуть застосовуватися у діяльності ЗЗСО, центрів профорієнтації та в освітніх програмах підготовки фахівців психолого педагогічного профілю. The thesis examines the theoretical and methodological foundations, methodological approaches, and empirical results of studying career guidance readiness among student youth in general secondary education institutions (GSEIs) under contemporary socio-economic transformations. The relevance of the topic is substantiated by labor market dynamics, digitalization, wartime and migration challenges, as well as Ukraine’s strategic educational priorities (the New Ukrainian School Concept, state employment programs). The purpose of the study is to conduct a comprehensive analysis of the specifics of career guidance for youth in GSEIs, to determine the structure and factors of career guidance readiness among high school students, and to develop practical recommendations for improving career guidance work in schools. The methodological framework is based on psychological theories of vocational development (D. Super, J. Holland, E. Klimov, etc.), the principles of systemic, activity-based, learner-centered, and competency-based approaches, as well as the regulatory and legal foundations of career guidance in GSEIs. The empirical base includes a sample of 50 high school students (grades 10–11) from Odesa Lyceum No.63. Valid psychodiagnostic tools were used: the Vocational Interests Questionnaire based on the RIASEC model (adaptations by A. Golomshtok and E. Klimov), the “Interest Map,” the “My Professional Future” test (UIRO), and L. Jovaiša’s Vocational Orientation Questionnaire. Statistical analysis included descriptive statistics and Pearson’s correlation analysis; ethical standards were observed (informed consent, confidentiality). The results identified key components of career guidance readiness (awareness of professional choice, motivational orientations, the alignment of interests and abilities with occupational requirements), and established relationships between vocational interest profiles (RIASEC), motivation, and the level of readiness for career planning.The influence of educational track, family, and school factors on students’ vocational self-determination was demonstrated. The effectiveness of a comprehensive approachto career guidance is substantiated—combining professional information, counseling, and elements of selection with individual and group psychological support. The practical significance of the work lies in developing a system of recommendations for teachers, school psychologists, and parents regarding the organization of career guidance support in schools: implementing career literacy modules, using valid diagnostic methods, building partnerships with employers and labor market institutions, and conducting training on self-knowledge, goal setting, and planning of educational and professional trajectories. The materials of the study can be used in the activities of GSEIs, career guidance centers, and in educational programs for training specialists in the psycho-pedagogical field.