Integrated model for improving the personnel formation system of an organization: managerial, economic and psychological aspects

Abstract

The purpose of the article is to substantiate and develop an integrated model for improving the personnel formation system in organizations, taking into account managerial, economic, and psychological dimensions. In the context of accelerated digital transformation, hybrid employment formats, and global competition for human capital, the study aims to provide a comprehensive approach to sta recruitment, adaptation, professional development, and motivation that ensures organizational resilience and sustainable performance. The research methodology combines a systemic and interdisciplinary approach, which integrates the analysis of recent scientic publications, statistical data from the State Statistics Service of Ukraine and Eurostat, as well as HR analytics, comparative analysis of digital platforms, and synthesis of best practices applied in Ukrainian and European organizations. Quantitative indicators were complemented with qualitative insights from case studies, which enabled the formation of a multi-level framework that unites strategic planning, digital technologies, and psychological well-being programs. The study proposes six interrelated directions within the integrated model of personnel formation: Strategic planning and segmentation of labor needs through HR analytics; Digital platforms for automated recruitment, testing, and onboarding; Flexible models of training and development that account for individual trajectories; Monitoring systems of mental health and employee support programs; Transparent and fair mechanisms of evaluation and reward based on economic performance indicators; Employee involvement in change management through corporate communications and trust-based culture; The obtained results demonstrate that the implementation of such a comprehensive model enhances eciency of personnel management, reduces sta turnover, increases motivation, and strengthens organizational adaptability to external challenges. Unlike traditional HR approaches that usually emphasize either technological or managerial aspects, the proposed model ensures the integration of managerial, psychological, and economic dimensions into a single digital HR platform. This makes it possible to align personnel management practices with the priorities of e-governance and sustainable development strategies, while also incorporating insights from European experience. The developed model can be used in both public administration and corporate sectors as a framework for modernizing HR policies. Its application allows for the creation of adaptive recruitment, training, and reward systems that not only improve labor productivity but also ensure the psychological resilience and professional growth of employees. The 昀椀ndings may serve as a basis for designing national strategies aimed at advancing the digital transformation of human resource management in Ukraine, as well as a practical guide for organizational leaders seeking to harmonize economic eciency with social and psychological well-being of sta. Стаття спрямована на обґрунтування та розробку інтегрованої моделі удосконалення системи формування персоналу організації з урахуванням управлінських, економічних та психологічних чинників. Враховуючи сучасні виклики цифровізації та глобальної конкуренції за людські ресурси, дослідження ставить за мету створення комплексного підходу до підбору, адаптації, розвитку та мотивації персоналу. У дослідженні застосовано системний іміждисциплінарний підхід, що поєднує аналіз сучасних наукових публікацій, статистичні дані Державної служби статистики України та Євростату, а також методи HR-аналітики, порівняльного аналізу й узагальнення практик українських та європейських організацій. Сформовано шість ключових напрямів інтегрованої моделі: стратегічне планування та сегментація потреб із використанням HR-аналітики; цифрові платформи для автоматизованого відбору, тестування й онбордингу; гнучкі моделі навчання та розвитку з урахуванням індивідуальних траєкторій; системи моніторингу ментального здоров’я; прозорі механізми оцінки й винагород на основі економічних показників; корпоративні комунікації та культура довіри. Доведено, що комплексна реалізація цих напрямів сприяє підвищенню ефективності управління персоналом, зменшенню плинності кадрів та зміцненню психологічної стійкості працівників. Запропонована модель може стати основою для модернізації HR-політики як у публічному секторі, так і в бізнес-середовищі. Вона забезпечує поєднання економічних результатів і соціально-психологічного добробуту працівників, що є необхідною умовою стійкого розвитку організацій. Одержані результати можуть бути використані керівниками для впровадження сучасних HR-практик, орієнтованих на довгострокову ефективність та адаптивність до зовнішніх викликів.