Компаративна парадигма прози non-fiction: поліаспектний лінгвістичний вимір

Abstract

Щоденник уналежнюють до літератури non-fiction, що становить певний інтерес для вивчення його мовної специфіки. Метою пропонованої розвідки є поліаспектне кваліфікація компаративності як складника указаного жанру. Джерельною базою послугували денники «Застиглий вогонь», «Знак серця», «Натщесерце» та «Перед незримим вівтарем», автором яких є поет, прозаїк, літературний критик, науковець Петро Сорока. Фактичну базу становлять компаративеми, вилучені із зазначених праць методом суцільної вибірки. Об’єктом статті є порівняння, а предметом – логіко-семантичний, функційний, лінгвокультурний, нейролінгвістичний та прагматичний аналіз компаративних конструкцій, що становлять специфічну систему. Досліджувані щоденники містять інтроверсійну та літературну частини, кожна з яких маніфестує внутрішній світ автора, рефлексії щодо природи або роздуми про літературний процес. Особливу підсистему репрезентує гносеологічно-художня компаративна парадигма. Парадигму трактуємо як модель світу, а компаративну парадигму визначаємо як сукупність логічних, семантичних, функційних й етнокультурних моделей, що відповідним чином вербалізовані та становлять систему. Загалом компаративна парадигма української мови являє собою складно організовану систему. Поліаспектна кваліфікація компаративної парадигми забезпечує всебічний розгляд феномена порівняння. У статті здійснено логіко-семантичну, функційно-семантичну, етнокультурну, стилістичну та комунікативну кваліфікацію порівняння. Визначено логічні типи й підтипи компаративних моделей, окреслено специфіку порівняння як фрагмента еквативності, схарактеризовано етнокультурні коди письменника як його уявлення про довкілля і творчість, окреслено стилістичні параметри й комунікативні аспекти як розлогої складної компаративної системи. Петра Сороку потрактовано як мовну особистість, яка корелює з візуальним типом сприймання світу.

The purpose of the research is a qualification of comparativity as a component of the non-fiction literature. The diaries, authored by the poet, novelist, literary critic and scientist Petro Soroka, were used as a source base. The actual base consists of comparativemas extracted from these works using the method of continuous sampling. The object of the article is a comparison, and the subject is semantic-functional, linguistic-cultural, neurolinguistic and pragmatic analysis of comparative constructions that make up a specific system. The researched diaries contain introversion and literary parts, each of them manifests the author's inner world, reflections on nature or thoughts on literary process. A special subsystem is represented by the epistemological-artistic comparative paradigm. We interpret the paradigm as a model of the world, and we define the comparative paradigm as a set of logical, semantic, functional and ethnocultural models that are appropriately verbalized and make up the system. In general, the comparative paradigm of the Ukrainian language is a complex system. The qualification of the comparative paradigm provides a comprehensive consideration of the phenomenon of comparison. The article provides linguistic qualification of comparison. The logical types and subtypes of comparative models are determined, the specifics of comparison as a fragment of equivalence are outlined, ethnocultural codes of the writer as his idea of environment and creativity are characterized, stylistic parameters and communicative aspects as an expansive complex comparative system are outlined. Petro Soroka is interpreted as a linguistic personality that correlates with the visual type of perception of the world.