Ефективність активного та пасивного підходів до управління інвестиційним портфелем

Abstract

У статті досліджено проблеми застосування активного та пасивного підходів до управління інвестиційним портфелем. Визначено, що сутність процесу управління інвестиційним портфелем залежить від об’єкту управління, що впливає на трактування поняття. Окреслено відмінності між активним та пасивним підходами до управління інвестиційним портфелем. Проаналізовано останні дослідження щодо ефективності застосування активного підходу та статистику фондів активного управління ринку США, Це дозволило дійти висновку, що на ринку акцій США активні фонди не здатні систематично перевершити бенчмарк за дохідністю, особливо в довгостроковій перспективі. Даний висновок підкреслює ефективність пасивного підходу у розрізі здатності забезпечити більшу дохідність в довгостроковій перспективі. Виявлено, що неспроможність експлуатації неефективностей ринку може бути однією з причин, чому активні фонди не досягають вищої дохідності. Створюючи додатковий внесок в поточні дебати наукової спільноти щодо відносної ефективності обох підходів, у статті проаналізовано дохідність всепогодного портфелю, що відображає пасивний підхід до управління. Виявлено, що без належного управління, пасивно керований всепогодний портфель не зміг продемонструвати вищу ефективність інвестицій, аніж звичайний індекс акцій, що узгоджується з тезами на користь активного підходу. Такий результат підкреслює важливість правильного управління та адаптації, навіть у пасивних стратегіях, для досягнення найкращих можливих результатів. Виокремлено переваги та недоліки обох підходів та зроблено висновок, що для ефективного управління інвестиційним портфелем необхідно інкорпорувати компоненти обох підходів, такі як алокація активів (компонент пасивного підходу) та селекція цінних паперів (компонент активного підходу). Сформульовано пропозиції щодо напрямків подальшого дослідження, які полягають в розробці системи оптимальної алокації активів з метою досягнення оптимальних результатів в різних ринкових умовах

The article investigates the issues of applying active and passive approaches to investment portfolio management. It is determined that the essence of investment portfolio management depends on the object of management, which influences the interpretation of the concept. Differences between active and passive approaches to investment portfolio management are outlined. Recent research on the effectiveness of applying an active approach and statistics of US active management funds are analyzed, leading to the conclusion that active funds in the US stock market are unable to consistently outperform the benchmark in terms of returns, especially in the long term, providing a basis to argue that the passive approach is capable of generating higher long-term returns. It is identified that the inability to exploit market inefficiencies may be one of the reasons why active funds fail to achieve higher returns. Adding to the ongoing debates in the scientific community regarding the relative efficiency of both approaches, the performance of the all-weather portfolio, reflecting a passive approach to management, is analyzed, revealing that without proper management, a passively managed all-weather portfolio failed to demonstrate better investment efficiency than the conventional stock index, aligning with arguments in favor of the active approach. Advantages and disadvantages of both approaches are highlighted, concluding that effective investment portfolio management requires incorporating components of both approaches, such as asset allocation (a component of the passive approach) and security selection (a component of the active approach). Suggestions for further research directions are formulated, focusing on the development of an asset allocation system that can offer optimal results in any economic condition.