Критерії розкриття інформації відповідно до німецької та японської моделі корпоративного управління

Abstract

Японська модель корпоративного управління сформувалася навколо основного банку і кейрецу. Банк надає своїм корпоративним клієнтам кредити і послуги з випуску цінних паперів, веденню розрахункових рахунків і послуги з консалтингу. Таким чином, банк стає основним внутрішнім акціонером компанії, що неможливо у інших моделях через антимонопольне законодавство [1, с. 71]. Кейрецу – це групи корпорацій, які спільно володіють позиковими коштами та власним капіталом, торгівлею товарами та послугами (фінансово-промислові мережі).

The Japanese model of corporate governance was formed around the main bank and keiretsu. The bank provides loans and services for issuing valuable papers, conducting business transactions and consulting services to its corporate clients. Thus, the bank becomes the main internal shareholder of the company, which is impossible in other models through antimonopoly legislation [1, p. 71]. Keiretsu is a group of corporations that actively manages cash flows and power capital, trade in goods and services (financial-industrial measures).