Організаційно-економічні засади дослідження процесу кооперації у сфері туризму

Abstract

У тезах розкрито сутність організаційно-економічного підходу до дослідження кооперації у сфері туризму. Обґрунтовано доцільність впровадження коопераційних моделей як інструментів підвищення ефективності функціонування туристичних підприємств. Проаналізовано ключові форми кооперації: коопераційні альянси, контрактні партнерства та туристичні кластери. Визначено їхні переваги та ризики в контексті сучасних інтеграційних процесів. Особливу увагу приділено економічним вигодам кооперації, зокрема синергетичному ефекту, зниженню витрат і спільному управлінню ризиками, що дозволяє забезпечити сталість розвитку туристичних дестинацій.

The abstracts reveal the essence of the organizational and economic approach to the study of cooperation in the field of tourism. The feasibility of implementing cooperation models as tools for increasing the efficiency of tourism enterprises is substantiated. The key forms of cooperation are analyzed: cooperative alliances, contractual partnerships and tourism clusters. Their advantages and risks in the context of modern integration processes are determined. Special attention is paid to the economic benefits of cooperation, in particular the synergistic effect, cost reduction and joint risk management, which allows ensuring the sustainability of the development of tourist destinations.