Особливості комунікативної толерантності осіб з різним локусом контролю

Abstract

У даній статті розглядаються особливості комунікативної толерантності в осіб, які різняться за локусом контролю. Ґрунтовний аналіз наукових робіт із проблеми, що вивчається, дозволив розглядати комунікативну толерантність як одну з найважливіших і дуже інформативних рис людини, яка є «збірною», оскільки в ній відбиваються фактори долі й виховання, досвід спілкування, культура, цінності, потреби, інтереси, настанови, характер, темперамент, звички, особливості мислення і, звичайно, емоційний стереотип поведінки. Дослідники зазначають, що толерантність особистості має відмінності в такій області, як локус контролю. Під локусом контролю розуміється якість, що характеризує схильність людини приписувати відповідальність за події, що відбуваються в її житті, та результати власної діяльності зовнішнім силам (екстернальний, або зовнішній локус контролю) або власним здібностям та зусиллям (інтернальний, чи внутрішній локус контролю). Вибірку дослідження склали 54 особи. Психодіагностичний комплекс склали такі методики: «Діагностика комунікативної толерантності» та «Методика дослідження рівня суб’єктивного контролю» (РСК). Проведений кореляційний аналіз, який дозволяє з’ясувати характер взаємозв’язків між показниками, визначити ступінь близькості феноменів, що вивчаються, дозволив отримати дані, що показали взаємопов’язаність феноменів локусу контролю та комунікативної толерантності. За допомогою методу «асів» були виділені дві групи осіб, а саме: група осіб з інтернальним типом локусу контролю та група осіб з екстерналь ним типом локусу контролю. Якісний аналіз показав, що рівень комунікативної толерантності в групі досліджуваних з інтернальним типом локусу контролю виявився вищим за рівень комунікативної толерантності в групі досліджуваних з екстернальним типом локусу контролю. This article examines the features of communicative tolerance in individuals who differ in locus of control. A thorough analysis of scientific works on the problem under study made it possible to consider communicative tolerance as one of the most important and very informative features of a person who is “collective”, as it reflects the factors of fate and upbringing, experience of communication, culture, values, needs, interests, instructions, character, temperament, habits, peculiarities of thinking and, of course, an emotional stereotype of behavior. The researchers note that the tolerance of the individual has differences in such an area as the locus of control. Locus of control is a quality that characterizes a person’s tendency to attribute responsibility for events that occur in his life and the results of his own activities to external forces (external or external locus of control) or to his own abilities and efforts (internal or internal locus of control. The research sample consisted of 54 people. The psychodiagnostic complex consists of the following methods: “Diagnostics of communicative tolerance” and “Methodology of research on the level of subjective control” (RSK). The conducted correlation analysis, which allows to find out the nature of relationships between indicators, to determine the degree of proximity of the studied phenomena, made it possible to obtain data that showed the interconnectedness of the phenomena of locus of control and communicative tolerance. Using the “aces” method, two groups of people were distinguished, namely: a group of people with an internal type of locus of control and a group of people with an external type of locus of control. Qualitative analysis showed that the level of communicative tolerance in the group of subjects with an internal type of locus of control was higher than the level of communicative tolerance in the group of subjects with an external type of locus of control.