Дослідження ефективності програми музикопрофілактики тривоги, депресії та стресу у студентів-медиків для зміцнення резилієнтності під час війни в Україні

Abstract

У статті представлено результати дослідження ефективності авторської програми рецептивної музикопрофілактики для зниження рівнів тривоги, депресії, стресу та підвищення резилієнтності серед студентів-медиків в умовах воєнного стану в Україні. Психічне здоров’я студентської молоді зазнає значного негативного впливу внаслідок інтенсивного навчання, високих академічних вимог, а також хронічного стресу, пов’язаного з воєнними діями. У цих умовах особливої актуальності набувають доступні психологічні засоби підтримки психоемоційного стану. Одним із таких засобів є прослуховування музики, яке сприяє емоційній саморегуляції, релаксації та зміцненню адаптаційних механізмів. У дослідженні взяли участь 46 студентів 4-го курсу Дніпровського державного медичного університету, розподілених на дві групи (студенти спеціальностей «Стоматологія» та «Медицина»). Програма рецептивної музикопрофілактики складалась із 6 днів активного прослуховування музичних творів протягом 6–15 хвилин, спеціально підібраних у пакети для кожного дня, які містили в собі фрагменти класичної музики (3 пакети для 1-го, 2-го та 3-го днів), звуків природи (1 пакет для 4-го дня), джазу (1 пакет для 5-го дня) та прогресивного року (1 пакет для 6-го дня). Оцінка ефективності програми здійснювалася за допомогою таких шкал: шкали депресії, тривоги та стресу (Depression Anxiety Stress Scales, DASS-21), короткої шкали резилієнтності (The Brief Resilience Scale, BRS), візуальної аналогової шкали (ВАШ). Результати свідчать про позитивну динаміку суб’єктивного психоемоційного стану учасників, зокрема зниження тривоги, стресу та покращення емоційного самопочуття. Статистично значущих відмінностей між групами не виявлено, але загальна тенденція демонструє потенційну ефективність музикопрофілактики як простого, безпечного й доступного інструменту психопрофілактики для підвищення резилієнтності студентів-медиків в умовах тривалого стресу. Подальші дослідження з більшим обсягом вибірки та більшою тривалістю програми музикопрофілактики необхідні для детальнішого аналізу впливу музики на психічне здоров’я молоді в умовах війни. This article presents the results of a study evaluating the effectiveness of an original receptive music prevention program aimed at reducing anxiety, depression, and stress levels, as well as enhancing resilience among medical students during martial law in Ukraine. The mental health of students is significantly affected by the intensity of academic training, high educational demands, and chronic stress related to ongoing military conflict. Under these circumstances, accessible psychological interventions for supporting emotional well-being are of particular relevance. One such intervention is music listening, which facilitates emotional self-regulation, relaxation, and the strengthening of adaptive mechanisms. The study involved 46 fourth-year students of Dnipro State Medical University, divided into two groups (students of “Dentistry” and “Medicine”). The receptive music prevention program consisted of 6 consecutive days of active listening to carefully selected music tracks for 6–15 minutes per day. The music packages included classical music (days 1–3), nature sounds (day 4), jazz (day 5), and progressive rock (day 6). The program’s effectiveness was assessed using the Depression Anxiety Stress Scales (DASS-21), the Brief Resilience Scale (BRS), and a Visual Analogue Scale (VAS). The findings indicate a positive trend in participants’ subjective emotional state, particularly a reduction in anxiety and stress, along with improved emotional well-being. No statistically significant differences were found between the two groups; however, the overall trend suggests the potential efficacy of music prevention as a simple, safe, and accessible psychoprophylactic tool for enhancing resilience in medical students under conditions of prolonged stress. Further research with a larger sample size and an extended intervention period is warranted to more comprehensively analyze the impact of music on youth mental health in wartime conditions.