Психологічні наслідки колективної травми у студентського середовища

Abstract

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження психологічних наслідків колективної травми у студентському середовищі в умовах тривалої соціальної нестабільності. Актуальність роботи зумовлена зростанням масштабів колективної травматизації, спричиненої воєнними, політичними та соціально-економічними кризами, що істотно впливають на психоемоційний стан молоді та її адаптаційні можливості. Особливу увагу зосереджено на студентській молоді як соціальній групі підвищеного психологічного ризику, для якої період юності поєднується з кризами ідентичності, професійного самовизначення та формування життєвих перспектив. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричний аналіз психологічних наслідків колективної травми у студентського середовища, зокрема їх проявів у психоемоційному стані, рівні соціальної фрустрованості та адаптаційних ресурсах. У дослідженні використано комплекс теоретичних та емпіричних методів, зокрема опитувальник SCL-90-R, методику діагностики соціальної фрустрованості В. В. Бойка та багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ). Статистична обробка даних здійснювалася із застосуванням кореляційного аналізу за коефіцієнтом Пірсона. Вибірку склали 72 студенти закладів вищої освіти України віком 18–24 роки. Отримані результати засвідчили наявність стійкої системи статистично значущих взаємозв’язків між показниками тривожності, депресії, соматизації, соціальної фрустрованості, адаптивності та загального психічного дистресу. Виявлено, що психоемоційні порушення у студентів мають інтегрований характер і взаємно підсилюються в умовах колективної травматизації, тоді як адаптивність виступає ключовим ресурсним чинником, здатним знижувати рівень дистресу. Зроблено висновок про необхідність комплексних, травмоінформованих програм психологічної підтримки студентської молоді, спрямованих не лише на зменшення симптомів, а й на розвиток адаптаційних ресурсів і психологічної резилієнтності. The aim of the study is to provide a theoretical substantiation and empirical analysis of the psychological consequences of collective trauma in the student environment, specifically their manifestations in the psycho-emotional state, level of social frustration, and adaptive resources. The research employed a комплекс of theoretical and empirical methods, including the Symptom Checklist-90-Revised (SCL-90-R), Boyko’s Social Frustration Diagnostic Method, and the Multilevel Personality Questionnaire “Adaptability” (MLO-AM). Statistical data processing was conducted using Pearson’s correlation analysis. The study sample consisted of 72 students aged 18–24 enrolled in higher education institutions in Ukraine. The obtained results revealed a stable system of statistically significant interrelationships among anxiety, depression, somatization, social frustration, adaptability, and overall psychological distress. It was established that psycho-emotional disturbances in students have an integrated and mutually reinforcing character under conditions of collective traumatization, whereas adaptability functions as a key psychological resource capable of reducing distress levels. The findings substantiate the necessity of comprehensive, trauma-informed psychological support programs for student youth, aimed not only at symptom reduction but also at strengthening adaptive resources and psychological resilience.