Еволюція бюджетної системи України в умовах інституційних змін

Abstract

У статті розглянуто еволюцію бюджетної системи України в умовах безпрецедентних макроекономічних та соціально-політичних змін, що зумовили невідворотні інституційні трансформації архітектоніки державних фінансів. Метою статті є комплексний аналіз напрямів інституційної перебудови механізму розподілу публічних фінансів та обґрунтування концептуальних засад адаптивної трансформації вітчизняної бюджетної системи для забезпечення її макрофінансової стійкості. Методологічною основою дослідження є поєднання загальнонаукових та спеціальних методів: інституційного аналізу (для оцінки змін у нормативно-правовому полі та системі міжбюджетних відносин), статистичного та емпіричного аналізу (для опрацювання фактичних показників виконання бюджетів, зокрема обсягів дефіциту та державного боргу), а також методів структурного синтезу та наукового узагальнення. За результатами дослідження виявлено докорінну реструктуризацію видаткової частини, де сектор безпеки і оборони акумулює близько 38,9% ВВП, перетворюючи класичний бюджет розвитку на жорстко централізований бюджет виживання. Доведено, що попри вилучення «військового» податку на доходи фізичних осіб, місцеві бюджети зберегли інституційну стійкість. Актуальність статті полягає у теоретичній концептуалізації ключового інституційного протиріччя: обʼєктивної необхідності централізації бюджетних ресурсів для потреб оборони на противагу стратегічному євроінтеграційному курсу, який безальтернативно вимагає відновлення фінансової автономії територіальних громад та повноцінного середньострокового бюджетного планування. Запропоновані у дослідженні підходи та рекомендації можуть бути застосовані при розробці стратегічних рішень щодо забезпечення стабільності бюджетної системи, підвищення ефективності управління державним і місцевими бюджетами та виконання міжнародних зобов’язань України у межах програм фінансової підтримки. Отримані результати дозволяють обґрунтувати необхідність поступового переходу від моделі короткострокового реагування на бюджетні дисбаланси до більш прогнозованої та інституційно стійкої системи управління публічними фінансами, що відповідає європейським підходам. У цілому реалізація запропонованих підходів сприятиме підвищенню рівня фінансової стійкості бюджетної системи України, зниженню її вразливості до внутрішніх та зовнішніх загроз бюджетній безпеці, а також до формування передумов для стабільного фінансового забезпечення повоєнного відновлення країни. The article considers evolution of Ukraineʼs budgetary system in the context of unprecedented macroeconomic and socio-political changes that have led to irreversible institutional transformations in the architectonics of public finances. The purpose of the article is to provide a comprehensive analysis of the directions of institutional restructuring of the mechanism for the distribution of public finances and to substantiate the conceptual foundations of the adaptive transformation of the domestic budgetary system to ensure its macrofinancial stability. The methodological basis of the study is a combination of general scientific and special methods: institutional analysis (to assess changes in the regulatory and legal framework and the system of interbudgetary relations), statistical and empirical analysis (to process actual indicators of budget, in particular, the volume of the deficit and public debt), as well as methods of structural synthesis and scientific generalization. The results of the study reveal a radical restructuring of the expenditure side, where the security and defense sector accumulates about 38,9% of GDP, transforming the classic development budget into a rigidly centralized survival budget. It has been proven that despite the removal of the «military» tax on personal income, local budgets have maintained institutional stability. Relevance of the article lies in the theoretical conceptualization of a key institutional contradiction: the objective need to centralize budgetary resources for defense needs as opposed to the strategic course of European integration, which unambiguously requires the restoration of the financial autonomy of local communities and full-fledged medium-term budget planning. The approaches and recommendations proposed in the study can be applied in the development of strategic decisions to ensure the stability of the budget system, increase the efficiency of state and local budget management, and fulfill Ukraine’s international obligations within the framework of financial support programs. The results obtained allow us to justify the need for a gradual transition from a model of short-term response to budget imbalances to a more predictable and institutionally stable public finance management system that meets European approaches. In general, the implementation of the proposed approaches will contribute to increasing the level of financial stability of the budget system of Ukraine, reducing its vulnerability to internal and external threats to budget security, as well as to creating the prerequisites for stable financial support for the country’s post-war recovery.