Мотиваційні фактори покращення якості вищої освіти в контексті розвитку особистості студента як майбутнього фахівця

Abstract

У статті досліджено мотиваційні чинники підвищення якості вищої освіти в умовах цифровізації освітнього процесу. Автори здійснюють порівняльний аналіз двох підходів: утилітарно-практичної моделі, спрямованої на інструментальне навчання фахівців-функціоналів, та світоглядно-творчої моделі, орієнтованої на становлення цілісної особистості. Висвітлено виклики та ризики цифрових технологій і штучного інтелекту (зокрема Chat GPT), які за умови користувальницького підходу призводять до зниження когнітивних функцій студентів і пасивного споживання інформації. Наголошено, що якість вищої освіти досягається через трансформацію студента в активного суб’єкта освітнього процесу, здатного до безперервного самовдосконалення, самодетермінації та діалогу. The article examines the motivational factors for improving the quality of higher education in the context of the educational process digitalization. The authors perform a comparative analysis of two approaches: the utilitarian-practical model, aimed at the instrumental training of functional specialists, and the ideological-creative model, focused on the formation of a holistic personality. The paper highlights the challenges and risks of digital technologies and artificial intelligence (specifically Chat GPT), which, under a user-oriented approach, lead to a decline in students’ cognitive functions and passive consumption of information. It is emphasized that the quality of higher education is achieved through the transformation of a student into an active subject of the educational process, capable of continuous self-improvement, self-determination, and dialogue.