Оподаткування банківського сектору в умовах воєнних шоків: вплив на прибутковість і ризики

Abstract

Стаття присвячена дослідженню оподаткування банківського сектору України в умовах воєнних шоків та його впливу на прибутковість і ризики діяльності банків. Метою дослідження є комплексний аналіз впливу оподаткування банківського сектору України в умовах воєнних шоків на його прибутковість, ризики та капітальну стійкість. У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, порівняльного та структурного аналізу, а також коефіцієнтні методи оцінювання прибутковості, ефективності та ризиків банківського сектору. Встановлено, що в умовах воєнної економіки банківська система України демонструє трансформацію джерел доходів із переорієнтацією на операції з державними цінними паперами, що формує «квазіфіскальну» модель прибутковості. Виявлено, що підвищення ставки податку на прибуток підприємств до 50% посилює тиск на капітал банків, знижує обсяг нерозподіленого прибутку та обмежує потенціал внутрішньої капіталізації. Обґрунтовано, що зростання фіскального навантаження в умовах підвищених кредитних ризиків і необхідності формування резервів може опосередковано знижувати кредитну активність через ефект витіснення приватного сектору. Доведено, що залежність банків від державних інструментів доходності посилює взаємозв’язок між банківським і суверенним ризиком та підвищує чутливість фінансової системи до фіскальної політики. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням моделей оцінювання впливу податкової політики на кредитну активність банків та розробкою інструментів балансування фіскальних і стабілізаційних цілей у кризових умовах. The article examines the taxation of the Ukrainian banking sector under conditions of war-induced economic shocks and its impact on banks’ profitability, risk exposure, and capital stability. The purpose of the study is to provide a comprehensive analysis of how increased fiscal pressure, including the rise in the corporate profit tax rate, influences the financial performance, risk profile, and structural transformation of the banking sector in Ukraine during the period of military and macroeconomic instability. The research employs a combination of analytical, synthetic, and comparative methods, as well as coefficient-based financial analysis to assess profitability, efficiency, and risk indicators of the banking system. The empirical part of the study is based on the analysis of financial statements and sectoral aggregates for 2021–2025, focusing on income and expense dynamics, profitability ratios, tax burden indicators, and capital adequacy trends. The results indicate a significant transformation of the banking sector’s business model under wartime conditions, characterized by a shift toward income generation from government securities and central bank instruments rather than traditional credit intermediation. This structural change has led to the emergence of a quasi fiscal profitability model, where banks’ earnings are increasingly dependent on sovereign debt instruments. The findings also demonstrate that higher taxation, particularly the increase of the corporate income tax rate to 50%, intensifies pressure on banks’ retained earnings and weakens internal capital accumulation capacity, thereby limiting long-term resilience. The study shows that elevated fiscal and operational risks, combined with increased credit risk provisioning, affect banks’ profitability and efficiency, while simultaneously encouraging portfolio reallocation toward lower-risk sovereign assets. This behavior contributes to credit contraction in the private sector and reinforces the crowding-out effect. Furthermore, the growing interdependence between banks and the sovereign exacerbates systemic vulnerabilities, strengthening the bank–sovereign nexus under conditions of fiscal andmonetary dominance. The article concludes that excessive fiscal pressure on the banking sector in wartime may undermine credit activity and slow economic recovery, despite short-term fiscal gains. The practical implications of the study highlight the need for balanced taxation policies, targeted credit support mechanisms, and regulatory instruments aimed at preserving financial stability while maintaining lending capacity to the real economy.