Агресивність підлітків та її вплив на міжособові стосунки

Abstract

Магістерська робота присвячена вивченню агресивності підлітків та її впливу на міжособові стосунки, а також теоретико-методологічному обґрунтуванню й емпіричному дослідженню цього феномену з подальшою розробкою профілактично-корекційних заходів. У першому розділі «Теоретичні та методологічні засади вивчення агресивності у підлітковому віці» здійснено аналіз основних підходів до розуміння агресії та агресивності (психоаналітичного, етологічного, фрустраційного, соціально-навчального, когнітивного, гуманістичного, біопсихологічного та інтегративного). Розкрито багатовимірний характер агресивності як особистісної характеристики і поведінкового прояву, окреслено внутрішньоособистісні та соціально-психологічні чинники її формування (емоційна нестабільність, самооцінка, сімейне виховання, вплив ровесників, шкільне середовище, медіа). Показано, що агресивність безпосередньо впливає на якість міжособових стосунків підлітків, сприяючи конфліктності, булінгу та порушенню згуртованості колективу, але в контрольованих формах може виконувати й адаптивну функцію (асертивність, здорова конкуренція). У другому розділі «Емпіричне дослідження агресивності підлітків та її впливу на міжособові стосунки» представлено результати комплексного емпіричного вивчення агресивної поведінки з використанням методик Басса–Даркі, Басса–Перрі, Т. Лірі та В. Бойка. Виявлено помірно підвищений рівень агресивності у більшості підлітків, домінування фізичної, вербальної агресії, дратівливості та гніву. Показано, що агресивно-владний тип міжособової поведінки поєднується знизькою толерантністю та високою конфліктністю, тоді як доброзичливодомінуючий тип асоціюється з готовністю до співпраці й компромісу. Кореляційний аналіз підтвердив тісні зв’язки між показниками агресивності, емоційної регуляції та комунікативної толерантності, що дозволило описати агресивність як ключовий чинник соціальної адаптації підлітків. У третьому розділі «Психологічна профілактика та корекція агресивної поведінки у підлітків» розроблено та апробовано інтегративну психокорекційну програму, яка поєднує когнітивно-поведінкові, соціально-психологічні, тренінгові та творчі методи роботи. Показано її ефективність у зниженні рівня фізичної та вербальної агресії, розвитку саморегуляції, емпатії та комунікативної толерантності. Сформульовано практичні рекомендації для психологів, педагогів і батьків щодо системної профілактики агресивної поведінки в умовах освітнього середовища. Результати дослідження мають практичне значення для роботи шкільних психологів, соціальних педагогів, класних керівників та можуть бути використані при розробці програм профілактики агресії та гармонізації міжособових стосунків у підліткових колективах. The master's thesis is devoted to the study of adolescent aggression and its impact on interpersonal relationships, as well as the theoretical and methodological justification and empirical research of this phenomenon with the subsequent development of preventive and corrective measures. The first chapter, “Theoretical and Methodological Foundations for Studying Aggression in Adolescence,” analyzes the main approaches to understanding aggression and aggressiveness (psychoanalytic, ethological, frustration, socialeducational, cognitive, humanistic, biopsychological, and integrative). The multidimensional nature of aggression as a personal characteristic and behavioral manifestation is revealed, and the intrapersonal and socio-psychological factors of its formation (emotional instability, self-esteem, family upbringing, peer influence, school environment, media) are outlined. It is shown that aggression directly affects the quality of interpersonal relationships among adolescents, contributing to conflict, bullying, and disruption of group cohesion, but in controlled forms it can also perform an adaptive function (assertiveness, healthy competition). The second chapter, “Empirical Study of Adolescent Aggression and Its Impact on Interpersonal Relationships,” presents the results of a comprehensive empirical study of aggressive behavior using the BassDarky, Bass-Perry, T. Leary, and V. Boyko methods. A moderately elevated level of aggression was found in most adolescents, with a predominance of physical and verbal aggression, irritability, and anger. It was shown that aggressive-authoritative interpersonal behavior is associated with low tolerance and high conflict, while friendly-dominant behavior is associated with a willingness to cooperate and compromise. Correlation analysis confirmed close links between indicators of aggression, emotional regulation, and communicative tolerance, which made it possible to describe aggression as a key factor in the social adaptation of adolescents. In the third chapter, “Psychological Prevention and Correction of Aggressive Behavior in Adolescents,” an integrative psychocorrectional program was developed and tested, combining cognitive-behavioral, socio-psychological, training, and creative methods of work. Its effectiveness in reducing the level of physical and verbal aggression, developing self-regulation, empathy, and communicative tolerance is demonstrated. Practical recommendations for psychologists, educators, and parents on the systematic prevention of aggressive behavior in an educational environment are formulated. The results of the study are of practical importance for the work of school psychologists, social educators, and class teachers and can be used in the development of programs for the prevention of aggression and the harmonization of interpersonal relationships in adolescent groups.