Наслідки сучасних кризових явищ для менеджменту соціально-трудових відносин

Abstract

Актуальність аналізу наслідків сучасних кризових явищ для сфери праці має вирішальне значення для розуміння їхнього впливу на зайнятість, заробітну плату, загальну стабільність ринку праці, та, відповідно, на сферу управління соціально-трудовими відносинами (СТВ), що вимагає кардинальної зміни підходів до управління персоналом. Криза розглядається як процес трансформації, що змінює, модифікує або руйнує існуючу систему взаємин та організаційних зв’язків на усіх рівнях, водночас формуючи нові структурні елементи й організаційні механізми. Кризові явища спричиняють, з одного боку, зменшення виробництва, скорочення робочих місць, зниження заробітної плати та загальне погіршення умов праці. З іншого боку, сильно впливають на сферу СТВ на ринку праці, призводять до змін у структурі зайнятості, зокрема, до зростання безробіття у певних галузях і зменшення його в інших. Поява та розповсюдження нових моделей зайнятості, безпосередньо впливають на працівників, їх психологічний стан і, як наслідок, на фізичний стан. Наведені тенденції сприяють зниженню індивідуальної і суспільної продуктивності праці та зменшенню ВВП країни, зміни системи внутрішньої мотивації працівників з переважанням потреб у безпеці та психологічній підтримці. Для політиків, роботодавців і працівників вкрай важливо розуміти й вирішувати ці проблеми, щоб забезпечити стійкий і сталий ринок праці, сучасний прогресивний тип СТВ та їх менеджменту. Менеджмент цих процесів у форс-мажорних ситуаціях вимагає переходу від довгострокового планування до антикризового управління. Необхідна розробка та реалізація інструментів кризового інституційного менеджменту у вигляді змін трудового законодавства, які застосовуються на усіх рівнях: держава – галузь – регіон – бізнес. The relevance of the analysis of the consequences of modern crisis phenomena for the labor sphere is crucial for understanding their impact on employment, wages, general stability of the labor market, and, accordingly, on the sphere of social and labor relations management (STR), which requires a radical change in approaches to personnel management. The crisis is considered as a transformation process that changes, modifies or destroys the existing system of relationships and organizational connections at all levels, while forming new structural elements and organizational mechanisms. Crisis phenomena cause, on the one hand, a decrease in production, job cuts, a decrease in wages and a general deterioration in working conditions. On the other hand, they strongly affect the sphere of STR in the labor market, lead to changes in the employment structure, in particular, to an increase in unemployment in certain industries and its decrease in others. The emergence and spread of new employment models directly affect employees, their psychological state and, as a result, their physical condition. The above trends contribute to a decrease in individual and social labor productivity and a decrease in the country's GDP, a change in the system of internal motivation of employees with a predominance of needs for security and psychological support. It is extremely important for politicians, employers and employees to understand and solve these problems in order to ensure a stable and sustainable labor market, a modern progressive type of STV and their management. Management of these processes in force majeure situations requires a transition from long-term planning to anti-crisis management. It is necessary to develop and implement crisis institutional management tools in the form of changes in labor legislation, which are applied at all levels: state - industry - region - business.