Психологічні особливості копінг-поведінки студентської молоді в умовах воєнного стану

Abstract

У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування психологічних особливостей копінг-поведінки студентської молоді в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність дослідження зумовлена значним зростанням рівня психоемоційного напруження серед студентів, спричиненого екзистенційними загрозами, соціальною невизначеністю та зміною умов життєдіяльності. На основі аналізу наукового доробку вітчизняних та зарубіжних дослідників встановлено, що копінг-поведінка виступає базовим механізмом психологічної адаптації та збереження ментального здоров’я особистості. Метою статті є теоретичне дослідження структури копінг-стратегій студентів та їхньої ролі у формуванні індивідуальної стресостійкості. Методи дослідження охоплюють системний аналіз наукової літератури, порівняння концептуальних підходів до розуміння резильєнтності та копінгу, а також метод теоретичного моделювання ресурсів особистості. В межах результатів дослідження проаналізовано ключові класифікації копінг-стратегій, що дозволило диференціювати адаптивні, відносно адаптивні та неадаптивні моделі реагування. Особливу увагу приділено розмежуванню свідомої копінг-поведінки та несвідомих механізмів психологічного захисту. Виявлено, що ефективність адаптації студентів детермінується копінг-гнучкістю – здатністю адекватно варіювати стратегії залежно від динаміки стресового впливу. Охарактеризовано основні джерела стресу: академічні труднощі, порушення режиму сну та специфічні воєнні чинники (повітряні тривоги, втрата безпеки, фінансова нестабільність). Висновки підтверджують, що копінг-стратегії є визначальним ресурсом розвитку стресостійкості. Доведено, що застосування адаптивних копінг-зусиль дозволяє студентам нівелювати деструктивний вплив стресу та відновлювати психологічну рівновагу. Практичне значення роботи полягає у визначенні підґрунтя для розробки програм психологічної допомоги молоді в умовах тривалої кризової ситуації. The article provides a comprehensive theoretical substantiation of the psychological characteristics of the coping behavior of student youth under the conditions of martial law in Ukraine. The relevance of the study is driven by a significant increase in the level of psycho-emotional tension among students caused by existential threats, social uncertainty, and changes in life conditions. Based on the analysis of the scientific work of domestic and foreign researchers, it has been established that coping behavior serves as a basic mechanism for psychological adaptation and the preservation of mental health. The purpose of the article is to theoretically investigate the structure of students’ coping strategies and their role in the formation of individual stress resistance. Research methods include a systematic analysis of scientific literature, comparison of conceptual approaches to understanding resilience and coping, as well as the method of theoretical modeling of personality resources. Within the research results, key classifications of coping strategies were analyzed, which allowed for the differentiation of adaptive, relatively adaptive, and non-adaptive response models. Particular attention is paid to the distinction between conscious coping behavior and unconscious psychological defense mechanisms. It was revealed that the effectiveness of student adaptation is determined by coping flexibility – the ability to adequately vary strategies depending on the dynamics of the stress impact. The main sources of stress are characterized: academic difficulties, sleep disturbances, and specific military factors (air raid alerts, loss of security, financial instability). The conclusions confirm that coping strategies are a decisive resource for the development of stress resistance. It is proven that the application of adaptive coping efforts allows students to neutralize the destructive impact of stress and restore psychological balance. The practical significance of the work lies in defining the basis for the development of psychological support programs for youth in the context of a prolonged crisis situation.